Я родився, мамо, у сорочці,На яку “скидалися” селом. Мене три версти тягнули хлопці,Я чекав вже зустрічі з Христом!

На яку “скидалися” селом.

Мене три версти тягнули хлопці,

Я чекав вже зустрічі з Христом!

Бахмутські Янголи.

Я родився, мамо, у сорочці,
На яку “скидалися” селом.

Мене три версти тягнули хлопці,

Я чекав вже зустрічі з Христом!

Й мого Ангела тягли на плечах,

І його контузило в боях.

Він стогнав так,наче дід старечий,

Чи рушницею підбитий птах.

Його крила, вже давно не білі,

Брудним шматтям сунулись за ним,

І смерділи гидко,бо поцвіли.

Бо довкола сирість, їдкий дим.

Я й тому живим, мабуть,лишився,

Хто ж мене на Небо понесе?!

І ще місяці зо два не брився,

Там би не впізнали у лице.

Лежимо з ним у бинтах в шпиталі,

Мені в вену,а йому в крило,

Ллють води живої по бокалі,

Кажуть,нам добряче повезло.

Моляться старенькі на колінах,

Палять в храмі свічі панотці,

Щоб щастило янголам та сину.

На “сорочку” сотня в кулаці….

© Цісаренко О.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *